Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(над водою)

  • 1 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 2 splash

    1. n
    1) плеск, плескіт
    2) бризки
    3) бризкання
    4) пляма
    5) розм. краплинка, небагато, невелика кількість
    6) розм. нарочитий ефект; виставляння напоказ
    7) осколки кулі
    8) військ., розм. літак противника, збитий над водою
    9) військ. падіння ракети при невдалому запуску
    10) військ. ліквідація ракети в польоті
    11) розм. рисова пудра

    splash headline — розм. яскравий заголовок

    splash story — розм. оповідання, опубліковане на видному місці (в газеті тощо)

    to make (to cut) a splash — наробити шуму, викликати сенсацію

    2. v
    1) бризкати; розбризкувати; забризкувати
    2) розпліскувати
    3) оббризкувати
    4) шльопати (по грязюці)
    5) шубовснути (у — into)
    6) хлюпатися
    7) усівати; усипати; розцвічувати; цяткувати
    8) розм. розтринькувати
    9) розм. друкувати аршинними літерами; подавати матеріал під крикливими заголовками
    10) військ., розм. збивати літак (над водою)
    * * *
    I n
    1) плескіт, сплеск
    2) бризки; бризкання
    4) крапелька, невелика кількість ( рідини)
    5) ефект; виставляння напоказ; сенсація

    splash headline — cл. помітний заголовок

    7) вiйcьк.; cпeц. літак супротивника, збитий над водою; падіння ракети при невдалому пуску; ліквідація ракети в польоті
    II v
    1) бризкати, розлітатися бризками; розприскувати, розхлюпувати; забризкувати, оббризкувати
    2) хлюпати; хлюпатися
    3) шльопати (по воді, грязюці)
    4) плюхнутися, шубовснутися
    5) усипати, усівати, розцвічувати
    7) друкувати аршинними буквами; подавати матеріал під кричущими заголовками
    8) вiйcьк.; cпeц. збивати літак, над водою
    9) приводнюватися (про космічний корабель; splash down)
    III
    int звуконасл. плюх!

    English-Ukrainian dictionary > splash

  • 3 splash

    I n
    1) плескіт, сплеск
    2) бризки; бризкання
    4) крапелька, невелика кількість ( рідини)
    5) ефект; виставляння напоказ; сенсація

    splash headline — cл. помітний заголовок

    7) вiйcьк.; cпeц. літак супротивника, збитий над водою; падіння ракети при невдалому пуску; ліквідація ракети в польоті
    II v
    1) бризкати, розлітатися бризками; розприскувати, розхлюпувати; забризкувати, оббризкувати
    2) хлюпати; хлюпатися
    3) шльопати (по воді, грязюці)
    4) плюхнутися, шубовснутися
    5) усипати, усівати, розцвічувати
    7) друкувати аршинними буквами; подавати матеріал під кричущими заголовками
    8) вiйcьк.; cпeц. збивати літак, над водою
    9) приводнюватися (про космічний корабель; splash down)
    III
    int звуконасл. плюх!

    English-Ukrainian dictionary > splash

  • 4 Понестися

    понестися, помчати. Лошади -слись стрелою - коні помчали(сь) як стріла. Лошади -слись ко двору - коні понеслися (помчали) до двору. -тись вихрем - льотом полетіти. Собака увидала зайца да как понесётся - собака побачив зайця та як уляже. Песня -слась над водою - пісня понеслася (полинула) по-над водою. Срв. Помчаться.

    Русско-украинский словарь > Понестися

  • 5 наклоняться

    наклониться
    1) (стр. з.) нахилятися, бути нахиляним, нахиленим, понахиляним и т. п.; срв. Наклонять;
    2) нахилятися, хилитися и (диал.) хилятися, нахилитися, похилятися, похилитися, схилятися, схилитися, перехилятися, перехилитися, нагинатися, нагнутися, (о мног.) понахилятися, посхилятися, поперехилятися, понагинатися до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому, к чему ещё) прихилятися, прихилитися, пригинатися, пригнутися, (редко) приклонятися, приклонитися, (о мног.) поприхилятися, попригинатися до кого и кому, до чого; (на один бок) нахилятися, нахилитися на один бік, (пров.) перехняблюватися, перехнябитися (набік, на один бік), звертатися, звернутися, (о мног.) поперехняблюватися; (в разные стороны) розхилятися, розхилитися (о мног.) порозхилятися. [Віти зелені нахиляються над хлопчиком (Грінч.). Володимир нахиливсь до його подушки (Крим.). Хилітеся, густі лози, куди вітер віє (Глібів). Дві смуги лісу, що хилився назад від шалених подмухів хуртовини (Олмейрова Примха). Хиляється явір до явора (Яворськ.). Червона калина похиляється (Грінченко III). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Магнолія до кипариса стрункого схиляється (Л. Укр.). Схилився до чамадана (над чемоданом) (Крим.). Високі вози посхилялися на воли (Н.-Лев.). Перехилилася через тин (М. Вовч.). Юзя нагнулася над книжкою (Л. Укр.). Ой, дуб до калини прихиляється (Пісня). Здоровенна грудка землі прошуміла над його головою; Грицько прихилився (Мирний). До білих ніжок приклоняється (Чуб. V). Стара хата вже перехнябилася набік (Н.-Лев.). Хата звернулася (Радом.). Очерет розхилявся: то хтось простував до річки (Загірня)]. Наклонясь, Наклонившись - нахилившись и т. п.; (нрч.) хильцем, хильці, схилком, згинці, внахилку, насхил(ь). [Хильцем, хильцем попід верби (побіг) (Пісня). Побіг хильці бур'янами та й утік (Кам'янеч.). Схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався (Пісня). Зирк! аж лежить заяць; тоді Петро - згинці, та тихесенько: «Цитьте!» (Звин.). Усю ніч насхил просиділа (Міюс.). Насхиль стіл стоїть (Червоногр.)]. Наклонившийся - що нахилився и т. п., нахилений, похилений, схилений и т. п., похилий. [Нахилена постать (Черкас.). Похилені хати (Грінч.). Верби сумні і похилі (Грінч.). Похилий баркан (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - наклон`иться
    1) нахиля́тися, нахилитися, -хилю́ся, -хи́лишся и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися; схили́тися, схили́тися и мног. посхиля́тися; нагина́тися, нагну́тися и мног. понагина́тися; прихиля́тися, прихили́тися; перехиля́тися, перехили́тися и мног. поперехиля́тися, сов. перехня́битися, -блюся, -бишся
    2) (проявлять наклонность, склонность) схиля́тися, схили́тися

    Русско-украинский словарь > наклоняться

  • 6 tower

    I
    1. n
    1) вежа, башта; вишка

    staged tower — ступінчаста вежа; пагода

    2) укріплене місце, безпечне місце; цитадель
    3) перен. опора, оплот

    a tower of strength — надійна опора; захисник, на якого можна цілком покластися

    4) ширяючий політ (сокола тощо)
    5) зліт пораненого птаха (перед падінням)
    6) тех. опора вежі
    7) архт. пілон
    8) хмарочос, висотний будинок

    tower and town — населений пункт, заселене місце

    The T., T. of London, His Majesty's T. — Лондонський Тауер

    T. ravens — іст. ворони Тауера

    2. v
    1) височіти, здійматися, підноситися
    2) перен. тягтися, прагнути
    3) злітати перед падінням (про пораненого птаха)
    4) високо ширяти (про сокола тощо)

    tower above — а) бути вищим від інших (на зріст); б) перен. перевершувати інших

    II
    n
    бурлак (а)
    * * *
    I n

    old [strong, gloomy] tower — стара [похмура]башта

    absorbing tower — xiм. ступінчата башта /абсорбції/; ivory tower образн. башта зі слонової кістки

    servise tower — кocм. башта обслуговування, ферми обслуговування

    tower telescope — баштовий телескоп; вежа

    2) укріплене місце; безпечне місце; цитадель; опора, оплот

    a tower of strength — надійна опора; захисник, на якого можна повністю вважатися

    3) ширяючий політ (жайворонка, сокол); зліт пораненого птаха ( перед падінням)
    4) тex. вежа, баштова опора
    5) apxiт. пілон; хмарочос, висотна будівля; = tower block
    ••

    tower and town — заселене місце, населений пункт ( town and tower); The T., T. of London, His Majesty's T. Лондонский Тауер

    II v

    the ship towered full thirty foot from waterline to rail — корабель піднімався над водою на висоту цілих тридцяти футів; від ватерлінії до леєра корабля було цілих тридцять футів; тягнутися

    2) підіймати; прославляти
    3) злітати перед падінням (на здобич- про яструба; про поранену птахові); високо парити (про жайворонока, сокол)
    III n
    бурлак; судно, що буксують

    English-Ukrainian dictionary > tower

  • 7 tower

    I n

    old [strong, gloomy] tower — стара [похмура]башта

    absorbing tower — xiм. ступінчата башта /абсорбції/; ivory tower образн. башта зі слонової кістки

    servise tower — кocм. башта обслуговування, ферми обслуговування

    tower telescope — баштовий телескоп; вежа

    2) укріплене місце; безпечне місце; цитадель; опора, оплот

    a tower of strength — надійна опора; захисник, на якого можна повністю вважатися

    3) ширяючий політ (жайворонка, сокол); зліт пораненого птаха ( перед падінням)
    4) тex. вежа, баштова опора
    5) apxiт. пілон; хмарочос, висотна будівля; = tower block
    ••

    tower and town — заселене місце, населений пункт ( town and tower); The T., T. of London, His Majesty's T. Лондонский Тауер

    II v

    the ship towered full thirty foot from waterline to rail — корабель піднімався над водою на висоту цілих тридцяти футів; від ватерлінії до леєра корабля було цілих тридцять футів; тягнутися

    2) підіймати; прославляти
    3) злітати перед падінням (на здобич- про яструба; про поранену птахові); високо парити (про жайворонока, сокол)
    III n
    бурлак; судно, що буксують

    English-Ukrainian dictionary > tower

  • 8 залив

    1) (действие) заливання, залиття, залива;
    2) затока (обычно морск.), заточина (Куліш), (речн.) сага; (временный или мелкодонный) заводь (-ди), заводина; заворот (-роту). [Перська затока. Над Дніпровою сагою стоїть явір над водою (Шевч.)]. Небольшой -лив - лахта, заточна лахта. Речной -лив (только) - зарічок (-чка). Речной -чик - закісок и закосок (-кіску), виполоч (-чи);
    3) (заливной дождь) залива, злива, улива. [Холодні зливи йдуть (Франко)].
    * * *
    I
    зато́ка; ( речной) сага́
    II мет.
    ру́бчик

    Русско-украинский словарь > залив

  • 9 barber

    1. n
    1) перукар; цирульник
    2) туман над водою в морозяний день
    3) сильний вітер під час морозу
    2. v
    1) голити і стригти
    2) підстригати, підрізати
    * * *
    I n II v; амер.
    2) підстригати, підрізувати

    English-Ukrainian dictionary > barber

  • 10 tailwalk

    [teilwxːk]
    v
    вистрибувати з води, робити довгі стрибки над водою ( про рибу)

    English-Ukrainian dictionary > tailwalk

  • 11 tailwalk

    [teilwxːk]
    v
    вистрибувати з води, робити довгі стрибки над водою ( про рибу)

    English-Ukrainian dictionary > tailwalk

  • 12 внизу

    1) внизу, нанизу, сподом. [Сподом обірвали вишні, а вгорі - ще (Грін.)];
    2) (в низине, долине, на полу) долі, долом, долиною, на долині. [Долом геть собі село по-над водою простяглось (Шевч.). Долі посідали. Сів на долині];
    3) внизу под чём-л. на дне - сподом, на споді. [Скрізь бідні - сподом, багаті - зверху (Коцюб.). Нидіють бідні на споді життя (Єфр.)]. Внизу лежащий (нижний) - долішній. [Долішня частина пієдесталу (Л. Укр.)].
    * * *
    1) нареч. унизу́, наспо́ді, нанизу́; спо́дом; (преим. на земле) до́лі
    2) в знач. предл. с род. п. унизу́ (чого́); (под чем-л.) наспо́ді (чого́)

    Русско-украинский словарь > внизу

  • 13 камышина

    -шинка, -шиночка комишина, очеретина, комишинка, очеретинка, комишиночка, очеретиночка. [Пурхне очеретянка по-над водою, сяде на комишину (Коцюб.). Дівчина струнка, як очеретина (Васильч.)].
    * * *
    очерети́на, комиши́на

    Русско-украинский словарь > камышина

  • 14 качаться

    качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - качн`уться
    1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися
    2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися
    3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися

    Русско-украинский словарь > качаться

  • 15 красоваться

    1) красувати(ся), красіти, пишати(ся), пишнитися, викрашатися. [Темний гай вже забув зимування сумне і красує в зеленім наряді (Л. Укр.). І красіють запашнії квітки (Грінч.). Гордая пальма пишає (Грінч.). Пишається над водою червона калина (Шевч.). Самітно в садочках пишняться тюльпани (Крим.). Калина викрашається на сонці (М. Грінч.)]; 2 (о хлебных злаках) красуватися, квітувати. [Жито почало красуватися (Київщ.)].
    * * *
    красува́тися, красува́ти, красі́ти, викраша́тися; ( горделиво) пиша́тися, пишати, диал. пишні́тися; ( ярко выделяться) виділя́тися, видні́тися

    Русско-украинский словарь > красоваться

  • 16 крыло

    1) (птицы) крило (мн. крила, р. крил, тв. крилами и крильми; соб. крилля). [Бачиш, ластівки черкають крильми низько над водою (Грінч.)]. Захлопать -ми - збити, злопотіти крилами (крильми). Подрезывать -лья у кого - боркати, підборкувати, приборкувати (сов. підборкати, приборкати) кого, крила кому. [Приборкано усім орлятам крила (Куліш). Підборкали яничари орлят України (Пісня)]. Выросли -лья у кого - виросли крила у кого, кому, убився в крила хто. Опускать -лья (в прямом и перен. смысле) - попускати, сов. попустити крила. Находиться под чьим-либо -лом - бути під чиїм крилом, під чиєю опікою;
    2) (ветряной мельницы) крило, рамено, мн. крила (р. крил, тв. крилами), рамена (-мен), (у шляпы) криси (р. крисів), (экипажа) било, мн. била (р. бил), (рыболовной сети) реж (-жа), мн. режі (-жів), (невода) крило. Нижнее -ло невода - завідне, забіжне крило. -ло у дома (здания) - крило, придомок (-мка). -ло войска, флота (фланг) - крило (війська, флоти).
    * * *
    крило́

    крылья носа — кри́ла но́са

    Русско-украинский словарь > крыло

  • 17 махать

    махивать, махнуть
    1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;
    2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];
    3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];
    4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -
    1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;
    2) безл. - махатися.
    * * *
    несов.; сов. - махн`уть
    1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти
    2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

    Русско-украинский словарь > махать

  • 18 мотать

    1) (пряжу, нитки) мотати (пряжу, нитки). -тать на ус - мотати на (в)ус, брати на розум. [Бери, мовляв, Петро, на розум (Франко)];
    2) (качать головою, ветвями и т. п.) мотати, хитати, коливати, (диал.) майта[о]лати чим. [Бичок став і, мотаючи головою, грізно подивився на його (Мирн.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)];
    3) (деньги, имущество) марнотратити, (реже) марнотравити, гайнувати (усилит. гаєм гайнувати), переводити, тринькати, розтринькувати, ц(в)индрити, мантачити, мотати що (гроші, добро). [Якби хліб нам трудом прийшовся, дак ви-б так не марнотратили (Борзенщ.). І вона, і небіжчик гайнували гроші в Генуї та Ніцці (Н.-Лев.). Заробить гроші та й гайнує їми, - нічого не зостається в його (Новомоск.). Нехай гаєм не гайнує (Рудан.). Я гірко працюю, а синаш усе цвиндрить (Крим.). Без пуття своє життя мантачим (Куліш). Добре, бач, діло на батькові гроші жити та мотати (Мирн.)]. Он был бы богат, если б не -тал - він був-би багатий, коли-б не марнотратив (не гайнував, не цвиндрив, не переводив) гроші. Мотанный - мотаний.
    * * *
    I несов.; сов. - мотн`уть
    мота́ти, мотну́ти; (махать чем-л.) метля́ти; ( качать) хита́ти, хитну́ти, несов. теліпа́ти
    II мот`ать
    ( нерасчётливо тратить) марнотра́тити, гайнува́ти, розтри́нькувати, ци́ндрити

    Русско-украинский словарь > мотать

  • 19 нагибать

    и Нагинать нагнуть
    1) что - нагинати, гнути, нагнути, нахиляти, хилити, нахилити, схиляти, схилити, (о мног.) понагинати, пона[пос]хиляти що. [Нагинай гілляку, доки молода (Номис). Над водою гне з вербою червону калину (Шевч.), Ой, у руті верхи круті, - піду посхиляю (Метл.)];
    2) чего - нагинати, нагнути, (о мног.) понагинати чого. Нагнутый -
    1) нагнутий, нахилений, схилений, понагинаний, пона[пос]хиляний;
    2) нагнутий, понагинаний.
    * * *
    несов.; сов. - нагн`уть
    1) нагина́ти, нагну́ти и мног. понагина́ти, нахиляти, нахили́ти и мног. понахиля́ти
    2) ( изготовлять гнутьём) нагина́ти, нагну́ти и мног. понагина́ти

    Русско-украинский словарь > нагибать

  • 20 нагибаться

    и Нагинаться нагнуться нагинатися, гнутися, нагнутися, нахилятися, хилитися, нахилитися, похилятися, похилитися, пригинатися, пригнутися, прихилятися, прихилитися, уклякати, уклякнути, (о мног.) понагинатися, пона[пос]хилятися, попригинатися, поприхилятися, повклякати, поклякнути; бути нагинаним, нагнутим, понагинаним и т. п.; срв. Нагибать. [Аж верби нагинались слухать тую мову (Шевч.). Гнулись додолу квітки Грінч.). Верби понагинались над водою (Н.-Лев.). А верболіз зостався гнучий, бо нахилятися умів (Грінч.). Хилилися густі лози, куди вітер віє (Пісня). Верба рясна похилилась (Шевч.). Ой, єсть у саду криниченька нова, прихилюся та й нап'юся (Пісня). Хрести дубові посхилялись (Шевч.). Колос позолотів набубнявів, покляк (Г. Барв.)]. Нагибающийся - що нагинається (гнеться и т. п.); гнучий, гинкий. Легко -ющийся - хилкий; срв. Нагибчивый. [Хилку лозинку і снігур зігне (Приказка)]. Нагнувшись - нагнувшись, (нрч.) згинці.
    * * *
    несов.; сов. - нагн`уться
    1) нагина́тися, нагну́тися и мног. понагина́тися, нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися
    2) страд. (несов.) нагина́тися, нахиля́тися; нагина́тися

    Русско-украинский словарь > нагибаться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Стоит старик над водою, сам трясет бородою. — Стоит (или: сидит) старик над водою, сам трясет бородою (камыш, тростник). См. РАСТЕНИЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Верба — Над водою смутные дни; плакучая (спущенные ветви) семейноегоре …   Сонник

  • Подводные лодки* — Под этим названием разумеют особые вполне замкнутые суда, в которых человек может проплыть под водой некоторое время. За боевой тип П. лодки американцы принимают строящуюся у них П. лодку Голланда (см. в конце статьи), район действия которой… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Подводные лодки — Под этим названием разумеют особые вполне замкнутые суда, в которых человек может проплыть под водой некоторое время. За боевой тип П. лодки американцы принимают строящуюся у них П. лодку Голланда (см. в конце статьи), район действия которой… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Газовое производство — Светильный газ (le gaz d eclairage, gaz light, Leuchtgas) смесь газов, горящая светящим пламенем, содержащая болотный газ CH4 и другие углеводородные газы и пары; получается при сухой перегонке (см. это слово), т. е. накаливанием в ретортах, без… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • История подводного кораблестроения — Основная статья: Подводная лодка CSS H.L.Hunley во флоте Конфедерации …   Википедия

  • Сотворение мира в Библии — У этого термина существуют и другие значения, см. Сотворение мира (значения). Бог, создающий Вселенную с помощью циркуля. Миниатюра из французской Библии. 1220 1230 гг. Австрийская Национальная библиотека, Вена …   Википедия

  • Семейство вьюрковые —          Однажды в августе, рассказывает Одюбон, когда я с трудом плелся вдоль берега реки Могаук, меня застигла ночь. Я был мало знаком с этой частью страны и решил поэтому переночевать там, где находился. Вечер был прекрасный и теплый, звезды… …   Жизнь животных

  • ВОДООСВЯЩЕНИЕ — [греч. ἁγιασμὸς (τῶν ὑδάτων); лат. aquae benedictio], церковное священнодействие, посредством к рого вода как один из первоэлементов тварного мира получает Божие благословение и освящение. Совершение В. свидетельствует об обновлении и… …   Православная энциклопедия

  • Питание растений* — Характеристическая черта П. растений состоит в том, что в то время, как для П. животных нужны готовые белки, жиры и углеводы, растение само приготовляет их для себя. Пищею для растения служат простейшие минеральные соединения: углекислота, вода и …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Питание растений — Характеристическая черта П. растений состоит в том, что в то время, как для П. животных нужны готовые белки, жиры и углеводы, растение само приготовляет их для себя. Пищею для растения служат простейшие минеральные соединения: углекислота, вода и …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»